<p style="text-align: justify;">Минулого тижня ЗМІ окупованого Донбасу старанно грали роль досвідченого таксидерміста. Місцеві пропагандисти всіма силами намагалися представити розстріляну, побиту, зруйновану Авдіївку не мертвим, а звільненим містом. Як то кажуть, хоч тушкою, хоч опудалом. Чиновники, анітрохи не соромлячись порожнечі своїх обіцянок, запевняли, що все відбудують, все відновлять. Журналісти відловлювали рідкісних перехожих, які на тлі згорілих кістяків колись їхніх будинків, розповідали, як вони чекали на "русский мир" і як вони щасливі...</p> <p style="text-align: center;"><strong>Місто...</strong></p> <p style="text-align: justify;">Перш за все, до другої річниці російської агресії проти України ЗМІ окупованого Донбасу надало своє інформаційне поле для заяв ватажків "ДНР/ЛНР". І Пушиліну, і Пасічнику потрібно було пояснити жителям регіону, чому два роки "СВО" принесли їм не визволення, а зруйновані вщент міста й села, загибель тисяч мирних людей... Обидва у своїх байках пішли шляхом, що, мовляв, зараз усе погано, а без війни було б іще гірше.</p> <p style="text-align: justify;">Денис Пушилін, наприклад, спробував переконати місцевих жителів, що <em>"на початку 2022 року різко зросла напруженість, збільшилася кількість обстрілів. Київ готувався до повномасштабної війни... Пізніше в бліндажах противника було знайдено плани і карти із захоплення міст ДНР".</em> Іншими словами, Росія два роки тому не кровопролитну бійню розв'язала, а <em>"не дозволила Києву стерти Донбас з лиця землі".</em></p> <div class="article__content__img"><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="/upload/media/2024/02/25/1.png" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">Леонід Пасічник не став оригінальничати і відходити від тексту кремлівської методички. <em>"СВО врятувала жителів Донбасу від нелюдської української агресії"</em>, - розтиражували луганські ЗМІ його заяву.</p> <p style="text-align: justify;">Як на зло, одночасно з цими життєствердними реляціями, в окупантів сталася перемога - вони "звільнили" Авдіївку. Те, на що вони перетворили багатостраждальне місто, наочно продемонструвало, що гірше за "русский мир" бути вже нічого не може. Однак, ватажок "ДНР" продовжував випромінювати оптимізм. Пушилін особисто приїхав на руїни Авдіївки і пообіцяв, що скоро-скоро на цьому місці буде місто-сад. <em>"Роботи тут багато безумовно. Належить попрацювати комунальним службам, розмінування дуже багато. Потрібно ухвалювати рішення, давати попередню інформацію, щоб ухвалювали консолідоване рішення: як відновлюватися, що відновлюватися буде в Авдіївці"</em>, - розповів він журналістам, які його супроводжували. Звертає увагу повна адаптація лексики керівників окупаційних адміністрацій до путінських евфемізмів: не вибух, а "хлопок", не пожежа, а "задимлення", не повне відновлення з руїн знищеного російськими снарядами міста, а "робота комунальних служб".</p> <div class="article__content__img"><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="/upload/media/2024/02/25/9.png" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">Окупаційні чиновники рангом поменше були у своїх заявах у пресі більш обережними. Так, наприклад, "мер" сусідньої з Авдіївкою Ясинуватої Дмитро Шевченко опосередковано визнав, що "звільнене" місто для життя людей непридатне. Він повідомив, що <em>"масштабне будівництво в Ясинуватій передбачатиме і житло для людей з Авдіївки"</em>. Але, не зараз, потім, пізніше: <em>"Масштабні проєкти "будівництва від фундаменту ми поки що притримуємо"</em>.</p> <p style="text-align: center;"><strong>Люди...</strong></p> <p style="text-align: justify;">Звичайно, без людей, без місцевих жителів опудало Авдіївки залишилося б незакінченим. Тому всі придворні журналісти під час своїх візитів до міста почали відловлювати рідкісних перехожих і ставити їм стандартне запитання: "Ви чекали російських солдатів". Щирість відповідей оцінити важко. З одного боку, багато жителів Донбасу неабияк отруєні російською пропагандою, з іншого, мало хто наважиться на камеру сказати те, чого інтерв'юери, часто в супроводі російських військових, від них не чекають.</p> <div class="article__content__img"><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="/upload/media/2024/02/25/7-1.jpg" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">У результаті ефір та Інтернет заполонили радісні коментарі: <em>"Хата згоріла, але ми хотіли залишитися до останнього. Ми з Авдіївки не підемо, будемо чекати, коли наші хлопці прийдуть. І Донецьк відновимо, Донбас, Авдіївку"; "Головне, що живі. А решту накопичимо"; "Я всім говорила у 2014-му, коли все це почалося: поки Росія не втрутиться, нічого доброго не буде".</em> Якщо вірити російській і місцевій, то настрій людей, які залишилися в Авдіївці, можна охарактеризувати так: <em>"Так, навколо, звичайно, розруха. Але знаєте, Росія прийшла - і на душі добре".</em></p> <p style="text-align: justify;">У цьому контексті варто подивитися на проблеми, про які минулого тижня не підняло жодне видання, жоден Телеграм-канал. Ніхто не питав у місцевих жителів, як вони житимуть далі на згарищах своїх будинків. Ніхто з представників окупаційної адміністрації та їхніх російських кураторів не сказав, де, коли і на яких умовах люди отримають нове житло. Натомість усі ЗМІ дружно повідомили, що <em>"перші мешканці звільненої Авдіївки офіційно стали громадянами Росії та отримали паспорти Російської Федерації".</em></p> <div class="article__content__img"><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="/upload/media/2024/02/25/8.jpg" alt="" /></div>